Історія інституту

Вересень1925 - у Харкові утворено відділення Державного електротехнічного тресту (ДЕТ) з проектно-монтажним бюро - ХПМБ, яке здійснювало електротехнічне проектування, а також постачання електрообладнання та його монтаж. Так було покладено початок інституту «Важпромелектропроект».

1926-1930 - за планом ГОЕЛРО проводиться електрифікація промисловості. Виконано проекти кущування та кільцювання розрізнених електростанцій Донбасу в єдину енергосистему. Запроектовано та змонтовано перші в Україні лінії 110 кВ.

1931-1940 – інтенсивне будівництво в Україні нових великих металургійних та машинобудівних заводів. Виконано проектні та налагоджувальні роботи як для об'єктів УРСР: «Криворіжсталь», «Запоріжсталь», «Азовсталь», «Дніпроспецсталь», Алюмінієвий у Запоріжжі, НКМЗ, ХТЗ, Харківські турбінне та транспортне машинобудування, так і для підприємств інших республік, зокрема на Уралі (Сіверський металургійний завод, об'єкти в районах Нижнього Тагілу, Челябінську, Чебаркуля, Білорецька), на Кавказі (район Нальчика, Новоросійську, Ростові та ін), в Казахстані (гірничорудні підприємства та інші), на Далекому Сході і так далі.

Створено принципово нові оригінальні методики інженерних розрахунків у галузі електрифікації промислових гігантів чорної металургії та важкого машинобудування. Вперше в Європі розроблено індивідуальний привід валків реверсивного прокатного стану вироблено принципи управління безперервними станами гарячої та холодної прокатки. Розроблено вітчизняну систему комплексної автоматизації електроприводів системи завантаження доменних печей. ХПМВ виділяється у самостійну проектну організацію – Харківську проектну контору (ХПК) тресту «Південенергомонтаж».

1941-1942 - основний склад ХПК було евакуйовано та сформовано в Спеціальні проектно-конструкторські управління (СПКУ) № 41 у м. Свердловську та № 42 у м. Новосибірську.

Співробітники ХПК брали участь у демонтажі та евакуації обладнання (двигунів, кабелів, трансформаторів, щитів управління тощо) підприємств України, зберегли архів проектів. За проектами співробітників ХПК на Уральських та Сибірських металургійних заводах споруджено 7 доменних та 42 мартенівських печей, 54 електропечі, 18 прокатних станів та 8 коксових батарей.

1943-1950 - у Харкові у складі тресту «Південелектромонтаж» створюється Харківське проектно-конструкторське управління (ХПКУ), куди направляються окремі працівники, які раніше значилися у складі ХПК.

Відновлення зруйнованого народного господарства: у неймовірно короткий термін споруджено та введено в експлуатацію на «Запоріжсталі» доменну піч № 3, слябінг, тонколистовий стан гарячої прокатки 1680, цех холодної прокатки, відновлено «Азовсталь», «Криворіжсталь», Макіївський метзавод, завод імені Ілліча, Запорізький алюмінієвий завод, «Дніпроспецсталь», Алчевський (Комунарський) завод, Харківські підприємства та ін.

1961-1980 – вводяться найбільші коксові батареї на Алчевському, Карагандинському, Алтайському, Авдіївському, Баглійському та Ясинівському заводах; стан 950 на Донецькому метзаводі; доменні печі, включаючи ДП-9 об'ємом 5000 м куб., три блюмінги та прокатні стани на «Криворіжсталі»; доменні печі, стан 4500, слябінг, стан 1700, цех холодної прокатки, стан 3000 на МК ім. Ілліча; стан 3600 на «Азовсталі»; найбільші феросплавні печі; доменні печі, блюмінг та стан 600 на Алчевському МК, електрофізичні установки щодо дослідження плазми в інституті ядерної фізики ім. Курчатова та у Харківському фізико-технічному інституті; доменні печі, слябінг, стан 1700, цех холодної прокатки та цех жерсті Карагандинського МК; домни Череповецького МК.

У цей період виконано проекти для більш ніж двадцяти країн далекого зарубіжжя - Польщі, Німеччини, Угорщини, Чехословаччини, Болгарії, Румунії, Туреччини, Єгипту, Нігерії, Індії, Китаю, КНДР, Ірану, Пакистану, Куби та ін.

1981-1990 – інтенсивне технічне переозброєння металургійної промисловості. Інститутом виконані проекти реконструкції та модернізації таких об'єктів, як: стан 1700 Карметкомбінату, стан 250 та блюмінг Єнакіївського металургійного заводу, стан 350 та 950/900 Донецького металургійного заводу, блюмінг «Азовсталі», слябінг та стан 1680 «Запоріжсталі», НЗС № 1 блюмінг    № 2 та стан 250-1 «Криворіжсталі», блюмінг Комунарського заводу, стан 250-1 Макіївського МК та доменні печі металургійних підприємств України та Карметкомбінату.

Проекти електричної частини реконструйованих станів розроблені із застосуванням тиристорних комплектних електроприводів ТКЕ нового покоління. Модернізовані прокатні стани оснащені сучаснішими системами управління та автоматизації технологічних процесів, вузлів та ділянок.

У 1984 р. інститут перейменований на Український державний проектний та проектно-конструкторський інститут «Важпромелектропроект».

1991-2000 – період важких випробувань перебудовою, демократією та ринком. Тільки завдяки наполегливій роботі дирекції інститут вистояв. Введений в експлуатацію унікальний п'ятиклітьовий стан 1700 нескінченної прокатки, дресирувальний стан, агрегати поперечного різання та упаковки, безперервно-травильний агрегат та два агрегати поздовжнього різання на Череповецькому МК «Северсталь», агрегати алюмініювання, поперечного різання1 "Іспат-Кармет". Проведено реконструкцію рельсобалкового стану МК «Азовсталь», дротяного стану ПС-250-2 на Макіївському МК, дротяного стану ПС-250-1 на МК «Криворіжсталь». Проекти електроприводів та систем управління виконані на базі програмованих контролерів та перетворювачів постійного струму.

Ці проектні роботи дозволили інституту вистояти в період перебудови, зберегти кадри і вийти на новий технічний рівень.

У 1994 р. рішенням Корпорації Укрмонтажспецбуд УДППІ «Важпромелектропроект» було перетворено на відкрите акціонерне товариство - ВАТ «Важпромелектропроект».

У 1999 р. інститут було нагороджено Почесними Грамотами Президента України за проект електротехнічної частини та введння в експлуатацію  установки "піч-ківш" безперервного розливу сталі на Донецькому металургійному заводі.

2001-2010 – виконано проекти реконструкції та модернізації таких об'єктів, як: стан 1000 РБЦ, доменна піч № 5 та 6, комплекс стану 3600; підстанція 110/35 кВ "АРЗ-14" для електропостачання конвертерного цеху "МК "АЗОВСТАЛЬ"; комплекс стану 390 «Макіївського МЗ»; доменна піч № 6 "Арселор Міттал Кривий Ріг"; комплекс конвертерного цеху, комплекс УПК №1 та МНЛЗ №1, комплекс стану 2800 «Алчевського МК»; доменна піч № 2, стан гарячої прокатки 1680 МК «Запоріжсталь»; комплекс установки «піч-ківш» та вакуумування сталі, електросталеплавильний цех «Енергомашспецсталі»; комплекс доменної печі № 6, 7, реконструкція цеху уловлювання коксохімічних продуктів з об'єднанням потоків коксового газу коксових батарей №1, 2, 5, 6 «Новолипецького МК»; комплекс коксової батареї № 3, комплекс КБ №7 та ЦУГП № 2, агрегат попере-чного різання № 3 цех холодної прокатки «Північсталі»; комплекс коксової батареї № 6 «Уральської сталі».

Введені в експлуатацію широкосмуговий стан 2000 гарячої прокатки та товстолистовий прокатний стан 5000 «Виксунського МЗ».

У 2007 році інститут нагороджено почесною грамотою Кабінету Міністрів України за трудові успіхи та вагомий внесок у забезпечення розвитку монтажних та спеціальних будівельних робіт та впровадження наукових розробок у виробництво.

2012 – у березні 2012 р. на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» рішенням Корпорації Укрмонтажспецбуд ВАТ «Важпромелектропроект» перейменовано на публічне акціонерне товариство – ПАТ «ВАЖПРОМЕЛЕКТРОПРОЕКТ».

18.12.2019 - Повне найменування акцiонерного товариства до змiни: Публiчне акцiонерне товариство "Важпромелектропроект". Повне найменування акцiонерного товариства пiсля змiни: АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ВАЖПРОМЕЛЕКТРОПРОЕКТ". Організаційно-правова форма: Приватне акцiонерне товариство.

2020 - повноваження з управління корпоративними правами передаються Фонду державного майна  відповідно Додатку 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 р. № 1010-р